Називний відмінок (підмет) — функції в реченні

[*]Підмет у реченні.
При звичайному реченні підмет стоїть у називному відмінку.
Kasia czyta książkę. — Касія читає книгу. (Kasia — називний)
Dom stoi na wzgórzu. — Дім стоїть на пагорбі. (Dom — називний)

[*]Відповідь на питання Co? / Kto?
Kto przyszedł? — Piotr. — Хто прийшов? — Петро. (Piotr — називний)

[*]Після указівки "Co to jest? / Co to za...?" (це — що/хто?)
Co to jest? — To jest stół. — Що це? — Це стіл. (stół — називний)

[*]Присудок-опис (після дієслова бути) у випадку прикметника.
Приклад: прикметники як означення стану чи властивості стоять у називному.
Ona jest piękna. — Вона красива. (piękna — називний прикметник)

[*]Словникова форма (при вивченні словникового запису).
Словник дає слово в називному: samochód (m.) — автомобіль, kobieta (f.) — жінка.

[*]Звертання — у розмовній мові часто використовують називний, але граматично звертання має кличну форму (wołacz / кличний відмінок).
Наприклад: Mamo! (кличний) замість Mama! (називний) — у живій мові зустрічаються обидві форми.

[*]Типові закінчення іменників (називний однини):

• Чоловічий (m.): часто закінчення на приголосний або -a (мало випадків) — dom, student, mężczyzna.


• Жіночий (f.): зазвичай -a або -ść/-ść стилю — kobieta, książka, miłość.


• Середній (n.): часто -o, -e, -ę або -um — dziecko, okno, serce.

[*]Прикметники у називному однини (узгодження):

• Чоловічий: dobry chłopiec — Добрий хлопець.


• Жіночий: dobra dziewczyna — Добра дівчина.


• Середній: dobre dziecko — Хороша (маленька) дитина.

[*]Множина — загальні спостереження:

• Множина чоловічого особового роду (osobowy) часто має закінчення -i / -y: uczeń → uczniowie.


• Множина для інших родів часто -y або -e: kobieta → kobiety, okno → okna.

[*]Займенники в називному:
ja, ty, on, ona, ono, my, wy, oni, one.
Ja idę do szkoły. — Я йду до школи.

[*]Приклади змін у різних родах і числах:

• Mężczyzna stoi. / Mężczyźni stoją. — Чоловік стоїть. / Чоловіки стоять.


• Kobieta śpiewa. / Kobiety śpiewają. — Жінка співає. / Жінки співають.


• Dziecko śpi. / Dzieci śpią. — Дитина спить. / Діти сплять.

[*]Kasia pracuje jako nauczycielka. — Касія працює як вчителька. (Kasia — називний)
[*]To jest mój brat. — Це мій брат. (mój brat — називний після "to jest")
[*]On jest lekarzem. / To jest lekarz. — Він — лікар. (у першому прикладі використано орудний (narzędnik); у другому — називний після "to")
[*]Nazywam się Anna. — Мене звати Анна. (Anna у називному — форма імені)
[*]Dobre książki leżą na stole. — Хороші книги лежать на столі. (Dobre książki — називний множини)
[*]Czytam. (суто дієслівне безпідметне речення; підмет "ja" опущено, але в називному це ja)

[*]Називний vs. Знахідний (accusative / biernik):

• Називний позначає підмет; знахідний — пряму дію/об’єкт.


• Piotr czyta książkę. — Piotr (NOM) — підмет; książkę (ACC) — об’єкт.


• Для чоловічого роду однини анімованого типу знахідний відмінок часто відрізняється від називного: mężczyzna (NOM) → mężczyznę (ACC).

[*]Називний vs. Орудний (instrumental / narzędnik):

• У польській після дієслова być (бути) іменник як предикат часто стоїть в орудному: On jest lekarzem.


• Але після to jest (це є) — частіше називний: To jest lekarz.


• Прикметники у ролі присудка зазвичай у називному: Ona jest miła.

[*]Називний vs. Кличний (vocative / wołacz):

• Звертання має особливу кличну форму: Mamo! / Piotrze!.


• У розмовній мові інколи використовують називний для звертання, але класично краще знати кличні форми.

[*]1) Поставити називний замість орудного після "być":

• Неправильно: On jest lekarz.


• Правильно: On jest lekarzem.


• Виняток: To jest lekarz. (після "to" — називний)

[*]2) Неправильна узгодженість прикметника з іменником у роді/числі/відмінку:

• Неправильно: dobry książka


• Правильно: dobra książka

[*]3) Плутанина називного і знахідного для чоловічого роду анімата:

• Неправильно: Widzę mężczyzna.


• Правильно: Widzę mężczyznę.

[*]4) Не знати роду слова при вивченні (і тому помилково ставити прикметник):

• Порада: запам’ятовуйте слово з артиклем або з прикметником: samochód (m.) — nowy samochód.

[*]1) Головна відмінність: предикат-іменник.

• Українською часто кажуть: Він — лікар. (предикат у називному)


• Польською звичніше: On jest lekarzem. (предикат у орудному). Це одна з найпоширеніших помилок українців у польській.

[*]3) Схожі слова можуть мати інший рід у двох мовах.

• Польське dziecko — середній рід, українське дитина — жіночий рід. Отже: małe dziecko (польс.) → мала дитина (укр.) — прикметник змінюється різними способами.

[*]4) Порядок слів не завжди показує підмет.

• У польській свободний порядок: Książkę czyta Anna. — підмет Anna (називний) стоїть вкінці; на формі слова ґрунтується розуміння.

[*]Називний — це форма підмета і словникова форма слова.
[*]Прикметники та займенники узгоджуються з іменником у називному.
[*]Після "to jest" іменник часто в називному; після "jest" слово-іменник часто в орудному (будь уважний із професіями/позиціями).
[*]Вчіть слово разом з родом і типовим прикладом (np. student (m.) — nowy student).