Інфінітив чи «che + congiuntivo»

B2

Інфінітив чи «che + congiuntivo»: коли вживати в італійській

Коротко: інфінітив (infinito: parlare, mangiare, andare…) — це основна форма дієслова. Конструкція che + congiuntivo (наприклад, che tu parta, che lui sia arrivato) вводить підрядне речення зі «сумнівним/побажаним/емоційним» значенням або коли підмет у двох частинах речення різний. Нижче — прості правила, ясні пояснення і багато прикладів.

Коротке правило:
- Якщо підмет головного і підрядного речення той самий — часто вживають інфінітив (іноді з прийменником di чи a).
- Якщо підмети різні або головна частина виражає бажання, страх, сумнів, необхідність, оцінку — часто потрібно che + congiuntivo.

Коли використовувати інфінітив? (основні випадки)

Підмет той самий (найпоширеніший випадок)
Якщо дія виконує той самий персонаж, хто і виражає бажання/здатність/обов'язок тощо, зазвичай ставимо інфінітив.

- Volere, potere, dovere, sapere, preferire:
- Voglio partire domani. — Я хочу поїхати завтра.
- Posso aiutarti. — Я можу тобі допомогти.
- Devo studiare per l’esame. — Мені треба вчитись для іспиту.
- So parlare inglese. — Я вмію говорити англійською.
- Preferisco restare a casa. — Я надаю перевагу залишатися вдома.

Пояснення: в усіх прикладах суб'єкт («я») і для дієслова в інфінітиві той самий.

Дієслова сприйняття (vedere, sentire, ecc.)
Після дієслів сприйняття часто використовують інфінітив, коли говоримо про сприйняття дії цілком або її частини.

- Ho visto Marco entrare nella stanza. — Я бачив, як Марко заходив у кімнату.
- L’ho sentita cantare. — Я чув(ла), як вона співала.
- Ti ho visto piangere. — Я бачив(ла), як ти плакав(ла).

Імперсональні вирази з узагальненим підметом
Коли підмет узагальнений (uno, si, bisogna), часто ставлять інфінітив.

- È importante studiare. — Важливо вчитися.
- Bisogna mangiare per vivere. — Треба їсти, щоб жити.
- È difficile capire questa spiegazione. — Складно зрозуміти це пояснення.

Інфінітив з прийменниками (di / a) — коротко
Деякі дієслова вимагають прийменника перед інфінітивом:
  • con di: sperare di, decidere di, cercare di, ricordarsi di, dimenticare di, smettere di, finire di
  • Spero di trovare un lavoro. — Сподіваюся знайти роботу.
  • Ho deciso di partire domani. — Я вирішив поїхати завтра.
  • con a: cominciare a, iniziare a, imparare a, provare a, aiutare a, andare a (per indicare movimento prossimo)
  • Ho cominciato a studiare italiano. — Я почав(ла) вивчати італійську.
  • Prova a chiamarlo. — Спробуй зателефонувати йому.
  • без прийменника (diretto): volere, potere, dovere, sapere, preferire, vedere, sentire, lasciare, far + infinito (costr. causativa)
  • Lascialo parlare. — Дай йому говорити.
  • Faccio studiare mio figlio. — Я змушую/даю завдання (щоб) мого сина вчитися.

Коли використовувати che + congiuntivo?

Коли підмети різні
Якщо хтось хоче/боїться/сподівається чогось для іншої особи, зазвичай вживаємо che + congiuntivo.

- Voglio che tu venga domani. — Я хочу, щоб ти прийшов завтра. (я ≠ ти)
- Spero che lei vinca. — Сподіваюся, що вона переможе.

Пояснення: тут постійно різні підмети, тому інфінітив непідходить (Voglio tu venire — граматично неправильна форма).

Після дієслів бажання, прохань, наказу, вподобання
  • Desidero che tu sia felice. — Бажаю, щоб ти був щасливий.
  • Preferisco che restiate qui. — Я вважаю за краще, щоб ви залишилися тут.
  • Chiedo che venga convocata una riunione. — Прошу, щоб була скликана нарада.
Після дієслів сумніву, заперечення, страху, емоції
  • Temo che non ci siano posti disponibili. — Боюся, що немає вільних місць.
  • Dubito che sia vero. — Сумніваюся, що це правда.
  • Mi dispiace che tu non possa venire. — Мені шкода, що ти не можеш прийти.
Після імперсональних виразів, що виражають необхідність або оцінку
  • È necessario che tu finisca il lavoro. — Необхідно, щоб ти закінчив роботу.
  • È possibile che piova domani. — Можливо, завтра піде дощ.
  • È importante che i bambini dormano abbastanza. — Важливо, щоб діти достатньо спали.

Порівняння імперсонального + інфінітива / che + congiuntivo:
- È importante studiare. — Загальне твердження: важливо вчитися.
- È importante che tu studi. — Звернення до конкретної людини: важливо, щоб саме ти вчився.

Після сполучників (sebbene, benché, prima che, affinché, a meno che…)
Ці сполучники часто вимагають congiuntivo:
  • Sebbene fosse stanco, continuò a lavorare. — Хоч він і був втомлений, продовжив працювати.
  • Partiamo prima che arrivi. — Ми поїдемо, перш ніж він приїде.
  • Te lo spiego affinché tu capisca. — Я пояснюю тобі це, щоб ти зрозумів.

Як утворюється congiuntivo (коротко і з прикладами)

Congiuntivo presente (основні закінчення):
- -are (parlare): che io parli, che tu parli, che lui/lei parli, che noi parliamo, che voi parliate, che loro parlino.
- -ere (credere): che io creda, che tu creda, che lui creda, che noi crediamo, che voi crediate, che loro credano.
- -ire (dormire): che io dorma, che tu dorma, che lui dorma, che noi dormiamo, che voi dormiate, che loro dormano.
- -ire con -isc- (capire): che io capisca, che noi capiamo, che loro capiscano.

Congiuntivo passato: congiuntivo presente di avere/essere + participio passato
- Che io abbia parlato. — Щоб я поговорив.
- Che tu sia andato/a. — Щоб ти пішов/пішла. (зверніть увагу на узгодження з підметом при використанні essere)

Congiuntivo imperfetto (для минулого/ввічливого/умовного відтінку):
- parlare → che io parlassi, che tu parlassi, che lui parlasse, che noi parlassimo, che voi parlaste, che loro parlassero.
- Credere → che io credessi, che tu credessi, che lui credesse…

Приклади з часами:
- Spero che tu venga. — Надіяюся, що ти прийдеш. (congiuntivo presente)
- Spero che tu abbia già mangiato. — Надіюся, ти вже поїв. (congiuntivo passato)
- Volevo che lui venisse con noi. — Я хотів, щоб він пішов з нами. (congiuntivo imperfetto)

Практичні порівняння (корисні пари прикладів)

1. Підмет однаковий vs різний
  • Voglio andare al cinema. — Я хочу піти в кіно. (я йду)
  • Voglio che tu vada al cinema. — Я хочу, щоб ти пішов у кіно. (я не той, хто піде)
2. Spero di… vs Spero che…
  • Spero di trovare lavoro. — Сподіваюся знайти роботу. (я — потенційний кандидат)
  • Spero che tu trovi lavoro. — Сподіваюсь, що ти знайдеш роботу. (ти — підмет підрядної частини)
3. Impersonale generale vs specificне звернення
  • È importante studiare. — Загальна порада.
  • È importante che tu studi. — Я наголошую саме на твоєму навчанні.
4. Percezione: vedere + infinito vs vedere che + indicativo
  • Ho visto Luca partire. — Я бачив, як Лука від’їжджав (дія сприйнята без підрядної зміни).
  • Ho visto che Luca era già partito. — Я побачив, що Лука вже поїхав (я зрозумів факт — тут часто indicativo).

Поширені помилки і як їх уникати

1. Використовувати інфінітив, коли підмети різні
  • Неправильно: *Voglio partire tu.*
Правильно: Voglio che tu parta.
2. Забувати про дієслова з di / a
  • Неправильно: *Spero trovare lavoro.*
Правильно: Spero di trovare lavoro.
3. Вживати indicativo замість congiuntivo після виразів сумніву/бажання
  • Неправильно (в офіційній мові): *Spero che tu sei felice.*
Правильно: Spero che tu sia felice. (У розмовній італійській часто почуєте indicativo, але як учням варто вчитися congiuntivo.)
4. Вживати che + congiuntivo, коли природніше інфінітив (той самий підмет)
  • Непотрібно: *Voglio che io parta.*
Краще: Voglio partire.

Практичні поради для вивчення

- Перед тим як вирішити форму, поставте запитання: «Хто виконує дію підрядної частини?» Якщо це той самий підмет — подумайте про інфінітив.
- Вивчіть список дієслів, які вимагають di або a перед інфінітивом.
- Вивчіть основні форми congiuntivo (present, passato, imperfetto) — вони дуже корисні.
- У формальній письмовій італійській використовуйте congiuntivo після виразів сумніву/бажання/необхідності; у розмовній мові іноді зустрінете indicativo.

Короткий глосарій

Інфінітив (infinito)
Форма дієслова, що відповідає на питання «що робити?» — parlare, mangiare, andare.
Congiuntivo (суб’єктивний спосіб)
Модус, який виражає бажання, сумнів, емоцію, можливість або суб’єктивну оцінку. У підрядних реченнях часто після che: che tu parli, che lui sia venuto.
Impersonal (імперсональна конструкція)
Вираз без конкретного підмета: È necessario, Bisogna, È importante.

Підсумок

- Інфінітив — коли дія підрядної частини виконується тим самим підметом, або коли говоримо загально (іноді з di/a).
- che + congiuntivo — коли підмети різні або коли головна частина виражає бажання, страх, сумнів, оцінку, необхідність тощо.

Чим більше читатимете і слухатимете правильну італійську (книги, статті, новини, фільми), тим природніше вам буде відчувати, коли краще інфінітив, а коли — che + congiuntivo. Якщо сумніваєтесь — спершу перевірте підмети: це просте правило вирішить більшість випадків.

Subscribe for evidence based language learning insights.

Lingua Fortis
Copyright © 2025 Lingua Fortis | Made in New York