Дієслова, що вимагають «à» або «de» перед інфінітивом

У французькій мові після дієслова часто йде інфінітив (неозначена форма дієслова). Перед інфінітивом може стояти прийменник «à» або «de», а іноді — нічого (інфінітив іде без прийменника). Вибір між «à», «de» або відсутністю прийменника — лексичний: він залежить від конкретного дієслова і його конструкції. Для учня важливо знати типову структуру речення з певним дієсловом, бо помилка в прийменнику змінює значення або робить речення некоректним.

Коли використовувати «à» чи «de»?

Коротко:
- Загального правила, яке б охоплювало всі випадки, немає — потрібно запам'ятовувати або вивчати групи дієслів.
- Є типові групи й закономірності: дієслова, що означають початок, успіх, звикання, часто вимагають «à» + інфінітив (наприклад: commencer à, réussir à, s'habituer à).
- Багато дієслів, пов'язаних із припиненням, рішенням, спробою або забуванням, вимагають «de» + інфінітив (наприклад: arrêter de, décider de, essayer de, oublier de).
- Деякі дієслова вимагають прямого інфінітива без прийменника (vouloir, pouvoir, devoir, savoir, laisser, faire (каузатив), préférer).
- Деякі дієслова поєднують два об'єкти: «demander à qn de faire qc» (просити когось щось зробити) — тут одночасно зустрічаються «à» (перед особою) і «de» (перед інфінітивом).

Як це утворюється — типові конструкції

1) Дієслово + à + інфінітив
Формула: [Дієслово] + à + [інфінітив]
Приклади:
- J'aide mon frère à faire ses devoirs. — Я допомагаю брату робити домашнє завдання.
- Elle commence à travailler tôt. — Вона починає працювати рано.
- Il réussit à convaincre tout le monde. — Йому вдається переконати всіх.
- Pense à éteindre la lumière. — Подумай/не забудь вимкнути світло.

2) Дієслово + de + інфінітив
Формула: [Дієслово] + de + [інфінітив]
Приклади:
- Il a arrêté de fumer. — Він кинув курити.
- Nous avons décidé de partir demain. — Ми вирішили поїхати завтра.
- Essaie de comprendre. — Спробуй зрозуміти.
- N'oublie pas de fermer la porte. — Не забудь закрити двері.

3) Дієслово + (à) особа + de + інфінітив — просити/наказувати іншому
Деякі дієслова вимагають вказати особу (кому адресоване прохання/наказ) і тоді конструкція виглядає як: [дієслово] + à + [особа] + de + [інфінітив].
Приклади:
- Je demande à Paul de venir. — Я прошу Павла прийти.
- Elle a conseillé aux étudiants de réviser. — Вона порадила студентам повторити.
- On a interdit aux enfants de jouer ici. — Дітям заборонили тут грати.
(Поширені дієслова: demander, dire, ordonner, interdire, conseiller, permettre, prier, empêcher (коли в ролі «не дозволяти комусь щось робити» — див. приклад нижче).)

4) Дієслова сприйняття (voir, entendre, sentir...) + прямий інфінітив
Коли йдеться про спостереження або сприйняття дії, часто використовується безпосередній інфінітив без «à»/«de»:
- Je vois les enfants jouer dans le jardin. — Я бачу, як діти грають у саду.
- Je l'ai entendu chanter. — Я чув, як він співав.
- Je sens le vent souffler. — Я відчуваю, як вітер дме.

5) Каузативна конструкція «faire + (qn) + inf.»
«Faire» використовується для того, щоб вказати, що дія здійснюється кимось іншим за ініціативи суб'єкта:
- Je fais réparer la voiture. — Я віддав автомобіль у ремонт (букв. я даю відремонтувати машину).
- Elle fait travailler ses enfants. — Вона змушує/змушувала своїх дітей працювати.
(Тут інфінітив теж стоїть без прийменника, але після «faire» може йти прямий об'єкт: faire + obj. + inf.)

Поширені дієслова з «à» — список з прикладами

Aider à — J'aide ma sœur à préparer le repas. — Я допомагаю сестрі готувати їжу.
Apprendre à — J'apprends à conduire. — Я вчуся водити.
Apprendre à qn à — J'apprends à mon fils à nager. — Я вчу свого сина плавати.
Arriver à — Elle arrive à finir le projet. — Їй вдається завершити проєкт.
Commencer à — Nous commençons à comprendre. — Ми починаємо розуміти.
Continuer à — Il continue à travailler. — Він продовжує працювати.
Hésiter à — N'hésite pas à demander. — Не вагайся запитати.
Inviter à — Je t'invite à venir. — Запрошую тебе прийти.
Penser à (faire qc) — Pense à appeler ta mère. — Не забудь подзвонити мамі.
Réussir à — Il a réussi à convaincre tout le monde. — Йому вдалося переконати всіх.
Servir à — Ce manuel sert à apprendre le vocabulaire. — Цей підручник служить для вивчення лексики.
S'habituer à — Je m'habitue à cette ville. — Я звикаю до цього міста.
Se mettre à — Elle s'est mise à pleurer. — Вона почала плакати.
Tenir à + inf. — Je tiens à te voir. — Мені важливо/мені дуже хочеться тебе побачити.

Поширені дієслова з «de» — список з прикладами

Arrêter de — Il a arrêté de fumer. — Він кинув курити.
Décider de — Nous avons décidé de partir. — Ми вирішили поїхати.
Essayer de / Tenter de — Essaie de le faire avant midi. — Спробуй зробити це до полудня.
Oublier de — Tu as oublié de fermer la fenêtre. — Ти забув закрити вікно.
Refuser de — Elle a refusé de répondre. — Вона відмовилася відповідати.
Finir de — J'ai fini de lire le livre. — Я закінчив читати книгу.
Empêcher qn de faire qc — Il m'empêche de dormir. — Він заважає мені спати.
Regretter de — Je regrette de vous informer... — Мені шкода повідомляти вам...
Se souvenir de — Je me souviens d'avoir rencontré Paul. — Я пам'ятаю, що зустрічався з Полем.
Avoir besoin de — J'ai besoin de partir maintenant. — Мені потрібно йти зараз.
Venir de (passé immédiat) — Je viens de manger. — Я щойно поїв.

Дієслова, що можуть вимагати «à» або «de» (з різницею в значенні або стилі)

Commencer à / Commencer de — обидва варіанти іноді зустрічаються, але «commencer à» частіше в розмовній мові:
- Il a commencé à pleuvoir. — Почався дощ.
- (Commencer de pleuvoir — зустрічається рідше.)

Continuer à / Continuer de — обидва варіанти можливі; «continuer de» трохи формальніше.

Finir de vs Finir par — «finir de» = закінчити дію; «finir par» = врешті-решт зробити щось (після низки подій):
- J'ai fini de corriger les copies. — Я закінчив перевіряти роботи.
- Après des heures de discussion, il a fini par accepter. — Після годин обговорення він нарешті погодився.

Penser + інфінітив / penser à + інфінітив / penser de + nom / penser que + пропозиція
- Je pense partir demain. — Я збираюся/планую поїхати завтра (напрям наміру).
- Pense à partir demain ! — Не забудь поїхати завтра (нагадай собі).
- Que penses-tu de ce film ? — Що ти думаєш про цей фільм? (запит про думку)

Apprendre à / Apprendre de
- J'apprends à parler italien. — Я вчуся говорити італійською.
- J'apprends de mes erreurs. — Я вчуся на своїх помилках (learn from).

Типові помилки й як їх уникати

1) Пропуск потрібного прийменника:
- Неправильно: *Je t'aide faire les devoirs.
- Правильно: Je t'aide à faire les devoirs. — (Допомагаю тобі робити домашнє завдання.)

2) Додавання зайвого прийменника після дієслів, що беруть прямий інфінітив:
- Неправильно: *J'espère de te voir demain.
- Правильно: J'espère te voir demain. — (Сподіваюся побачити тебе завтра.)
(«espérer» не вимагає ні «à», ні «de» перед інфінітивом.)

3) Плутанина в конструкції з особою і інфінітивом:
- Неправильно: *Je demande de Paul de venir.
- Правильно: Je demande à Paul de venir. — (Я прошу Павла прийти.)
(Дієслова, як-от demander, ordonner, conseiller тощо, формують конструкцію: [дієслово] + à + [особа] + de + [інфінітив].)

4) Неправильний вибір «finir de/finir par»:
- Неправильно: *Il a fini par écrire sa thèse. (якщо маєте на увазі, що завершив роботу над тезою)
- Правильно: Il a fini d'écrire sa thèse. — (Він закінчив писати свою дисертацію.)
- Але: Il a fini par accepter. — (Врешті-решт він погодився.)

5) Невірне вживання «se souvenir / se rappeler»:
- Правильно: Je me souviens d'avoir vu ce film. — Я пам'ятаю, що дивився цей фільм.
- Також правильно: Je me rappelle avoir vu ce film. — Я пам'ятаю, що дивився цей фільм.
(«Se souvenir» зазвичай вживається з «de», «se rappeler» може йти без «de» перед інфінітивом.)

Поради для вивчення й запам'ятовування

- Вивчайте дієслова групами: ті, що вимагають «à», ті, що вимагають «de», і ті, що не вимагають нічого.
- Записуйте типову конструкцію поруч із дієсловом (на картці): напр., «aider + à + inf.», «oublier + de + inf.», «vouloir + inf.».
- Звертайте увагу на фрази з двома об'єктами (demander à qn de ...).
- Практикуйтеся зі стійкими парами: finir de / finir par, penser à / penser de / penser + inf.
- Читайте приклади в реальному контексті й перекладайте (з французької на українську й навпаки).

Короткий словник (термінологія)

Infinitif (інфінітив) — неозначена форма дієслова: parler, aller, faire.
Préposition (прийменник) — слово, що зв'язує частини речення; тут важливі «à» і «de».
Objet direct (прямий додаток) — особа або річ, безпосередньо пов'язана з дією.
Structure à qn de + inf. — конструкція для передачі прохання/наказу: demander à qn de faire qc.
Causatif «faire» — конструкція, яка позначає, що суб'єкт доручає або примушує когось зробити дію (faire + obj. + inf.).

Підсумок

- У французькій немає універсального правила «використовувати «à» або «de» перед інфінітивом» — це властивість конкретних дієслів і конструкцій.
- Вчіть дієслова за типом конструкції (à / de / без прийменника) і звертайте увагу на випадки з двома об'єктами (demander, dire, ordonner тощо).
- Слідкуйте за дієсловами сприйняття (voir, entendre...), за каузативною конструкцією з faire, і за стійкими сполученнями (finir de/finir par, penser + різні варіанти).

Нижче — короткий список для повторення (без перекладу, щоб тренувати впізнавання):
- З «à»: aider, apprendre, arriver, commencer, continuer, hésiter, inviter, réussir, tenir, servir, s'habituer.
- З «de»: arrêter, décider, essayer, oublier, refuser, finir, empêcher, regretter, se souvenir, avoir besoin, venir (de).
- Без прийменника: vouloir, pouvoir, devoir, savoir, laisser, faire (каузатив), préférer.

Цей матеріал дає вам інструменти для розпізнавання й формування типових конструкцій. Якщо хочете, я можу скласти картки з найважливішими дієсловами або підготувати компактний список для друку — скажіть, який варіант вам зручніший.