Вживання артиклів для невизначеного та означеного посилання (a, an, the)

Артиклі — це короткі слова перед іменником, які показують, чи йдеться про конкретну річ/особу, чи про будь-яку (невизначену) річ/особу. В англійській є два невизначені артиклі (a, an) і один означений (the). У цьому посібнику пояснено, коли й навіщо їх використовують, як вибирати між a і an за вимовою, як працює «нульовий» артикль (коли артикль не потрібен) і як діяти з підлічуваними та непідлічуваними іменниками.

Що таке артиклі і навіщо вони потрібні?

Артикль допомагає зрозуміти, чи ми говоримо про якусь конкретну річ (the) чи про будь-яку / одну з багатьох (a/an). Приклади:

I saw a cat in the garden. — Я бачив якогось кота в саду. (невідомий кіт)
The cat was sleeping. — Та(ця) кіт спав. (той самий, про якого вже говорили)

Коли використовувати невизначені артиклі a/an?

Основні випадки використання a/an:

З підлічуваним іменником в однині, коли ми маємо на увазі «один, будь-який (не конкретний)».
I bought a book. — Я купив якусь книгу.
Коли говоримо про професію:
She is a doctor. — Вона — лікарка.
Щоб представити предмет або особу вперше в розмові:
There is an owl on the tree. — На дереві сидить сова (вперше згадуємо).
З виразами кількості чи міри:
a cup of tea, a bottle of water, a hundred people — чашка чаю, пляшка води, сто людей.
Загальне правило: a використовується перед словами, що починаються з приголосного звуку; an — перед голосним звуком (див. блок про вимову).

Приклади:
- Can I have an apple? — Можна мені яблуко?
- He met a friend yesterday. — Він зустрів якогось друга вчора.

Коли використовувати означений артикль the?

Використовуйте the, коли:

Обидва (того, хто говорить, і того, хто слухає) знають, про що йдеться:
Close the window, please. — Закрий вікно, будь ласка. (йдеться про певне вікно)
Вперше згаданий предмет стає відомим:
I bought a house. The house has a garden. — Я купив будинок. Будинок має сад.
Предмет є унікальним у своєму роді або єдиним у контексті:
the sun, the moon, the Earth — сонце, місяць, Земля
З порядковими числівниками та ступенями порівняння:
the first, the best, the only — перший, найкращий, єдиний
З назвами річок, морів, океанів, гірських хребтів, пустель, груп островів та з назвами країн у множині:
the Nile, the Pacific, the Alps, the Netherlands, the United States
Коли іменник уточнюється описом:
The man in the blue hat is my uncle. — Чоловік у синьому капелюсі — мій дядько.
Для позначення певної групи через прикметник:
the rich, the unemployed — багаті, безробітні

Приклади:
- The book you lent me was excellent. — Книга, яку ти позичив(ла), була відмінною.
- He is the tallest student in the class. — Він найвищий учень у класі.

Підлічувані й непідлічувані іменники (countable vs uncountable) і артиклі

Підлічувані іменники (countable): можуть мати форму однини і множини (a dog, two dogs). В однині вони майже завжди вимагають детермінатора: a/an, the, my, this тощо.
I have a friend. / I have two friends. — У мене є друг. / У мене два друзі.
Непідлічувані іменники (uncountable): не мають форми множини і не вживаються з a/an (information, water, advice). Коли потрібна одиниця виміру, використовують вирази типу a piece of, a bottle of.
I need information. — Мені потрібна інформація. (не можна сказати: *a information)
A piece of information might help. — Одна інформація (один факт) може допомогти.
Порада: якщо користувач помилково ставить a/an перед непідлічуваним іменником, перетворіть речення з виразом частки: a piece of, a bit of, a bottle of.

Вибір між a і an — правило за вимовою

Головне правило: вибирайте залежно від звуку, з якого починається наступне слово, а не від того, як воно пишеться.

an перед голосним звуком (vowel sound):
an apple (/ˈæpəl/) — яблуко
an hour (/ˈaʊər/) — година (h вимовляється як тиха — починається з голосного звуку)
an honest person — чесна людина
an MBA student — студент MBA (M вимовляється як /ɛm/)
a перед приголосним звуком (consonant sound):
a car (/k/) — машина
a university (/ˌjuːnɪˈvɜːrsəti/) — університет (починається звуком /j/)
a European country — європейська країна (починається звуком /j/)
a one-time offer — одноразова пропозиція (one починається зі звуку /w/)

Особливі випадки:
- Слова, що починаються з h: якщо h не вимовляється (honest, hour) — an; якщо вимовляється (history, hotel) — a.
- Слова, що починаються з голосної букви, але з приголосного звуку (/j/): university, European — використовуємо a.
- Скорочення й абревіатури обираються за звуком: an FBI agent (F → /ef/), but a UNESCO initiative (UNESCO /ˌjuːnɛsˈkoʊ/ → /j/).
- Слово herb: в американській англійській часто говорять an herb (h не вимовляється), у британській — a herb (h вимовляється). Орієнтуйтеся на вимову, яку ви використовуєте.

Нульовий артикль — коли артикль не потрібен

Артикль не вживається в таких випадках:

Перед іменниками в множині або непідлічуваними іменниками, коли йдеться в загальному про категорію:
Cats are independent. — Коти незалежні.
Sugar is sweet. — Цукор солодкий.
Перед назвами мов і академічних предметів:
She studies English. — Вона вивчає англійську.
Перед назвами днів, місяців, континентів, більшості країн, міст і вулиць:
I live in Kyiv. — Я живу в Києві.
Перед назвами видів спорту і деяких хобі:
He plays football. — Він грає у футбол.
Звичні вирази про установи як про роль/дію: go to school (як учень), go to church (для богослужіння), be in prison (як ув’язнений) — без артикля; якщо йдеться про конкретне місце або будівлю — the school, the church, the prison.
She goes to school. — Вона ходить до школи (як учень).
She went to the school to meet the teacher. — Вона пішла до школи, щоб зустріти вчителя.

Зміна значення залежно від артикля (порівняння)

I go to school. — Я відвідую школу як учень.
I went to the school. — Я пішов до школи (щоб зустріти когось або зайти в будівлю).

- He is in hospital. (брит.) — Він у лікарні як пацієнт.
- He is in the hospital. — Він у тій конкретній лікарні (можливо, відвідує когось або йдеться про будівлю).

Поширені помилки й як їх уникнути

*a information / *an advice — неправильно. Правильно: information (без артикля) або a piece of information, a piece of advice.
*the France — неправильно. Правильно: France (без артикля). Виключення: the United States, the Netherlands.
*a hour — неправильно (бо hour починається з голосного звуку). Правильно: an hour.
Помилковий вибір a/an за правописом замість вимови: a university (правильно), *an university (неправильно).

Короткий довідник: швидкі правила й приклади

a / an — для одного невизначеного предмета, обов’язково з підлічуваними іменниками в однині:
a chair, an idea, a car, an umbrella
the — для конкретного предмета, уже відомого з контексту або унікального:
the chair (той самий), the sun, the president
Нульовий артикль — загальні твердження про множини або непідлічувані іменники, мови, предмети навчання, більшість назв:
Dogs are friendly. / Music is relaxing. / I study history.
Вибір between a і an — за звучанням першого звука наступного слова: an ice-cream, a university, an hour, a one-time event.

Глосарій

Артикль (article) — слово перед іменником, що показує визначеність (the) або невизначеність (a/an).
Невизначений артикль (indefinite article) — a, an; вживається з підлічуваними іменниками в однині, коли предмет не конкретизований.
Означений артикль (definite article) — the; вживається, коли предмет відомий або унікальний.
Нульовий артикль (zero article) — відсутність артикля у випадках загального значення (множина, непідлічувані іменники, мови тощо).
Голосний звук / приголосний звук — важливі для вибору a/an: орієнтуємося на вимову, а не правопис.

Підсумок

Використовуйте a/an для одного невизначеного предмета (пам’ятайте: вибір a/an залежить від звуку, не від літери).
Використовуйте the, коли говорите про конкретний або вже згаданий предмет, унікальний об’єкт, при порядкових числівниках та суперлативі.
Не використовуйте артикль для загальних тверджень про множини та непідлічувані іменники, для мов, предметів навчання та більшості власних назв.

Якщо коротко: a/an = «якийсь/який-небудь (один)», the = «цей/той конкретний», нульовий артикль = «взагалі (про клас об’єктів)». Тренуйтеся звертати увагу на те, чи мова йде про конкретний предмет і на звук, з якого починається наступне слово — це вирішальні підказки.