Відмінності між розмовною та письмовою німецькою граматикою (скорочення, уподобання щодо відносних речень)

Відмінності між розмовною та письмовою німецькою граматикою (скорочення, уподобання щодо відносних речень)

Вступ

Різниця між розмовною (усною) та письмовою німецькою не стосується лише словникового запасу чи інтонації — вона зачіпає й граматику. У цій статті я поясню, що означає «розмовна» граматика, коли і чому вона відрізняється від письмової, як утворюються основні скорочення, які відносні форми найчастіше спрощуються в усному мовленні, і які помилки найчастіше роблять учні. Багато прикладів у німецькій з українським перекладом допоможуть краще відчути відмінності.

Коли і чому розмовна мова відрізняється від письмової?

Реєстри та контекст

Розмовна німецька зазвичай коротша й простіша: мова йде швидко, люди прагнуть економії зусиль і ясності, тому з'являються скорочення, омисне спрощення структури речень і використання менш формальних форм. Письмова німецька, особливо офіційна й академічна, прагне точності, повної форми і дотримання граматичних норм.

Коли використовувати яку форму?

- Усне спілкування з друзями, повідомлення в чаті, колоквіальні розмови: допускаються розмовні форми і скорочення.
- Офіційні листи, есе, звіти, іспити: використовують стандартну письмову граматику, без розмовних скорочень.

Скорочення (Contractions) у німецькій

Типи скорочень

1) Стандартні (лексичні) злиття прийменника з артиклем
Ці форми є нормативними і використовуються в усному й писемному мовленні: an + dem = am, in + dem = im, zu + dem = zum тощо.

Приклади:
- 'Ich bin am Bahnhof.' (Я на вокзалі.)
- 'Wir gehen ins Kino.' (Ми йдемо в кіно.)
- 'Er hat das Buch vom Lehrer bekommen.' (Він отримав книгу від вчителя.)

Список типових злиттів: am (an dem), ans (an das), im (in dem), ins (in das), zum (zu dem), zur (zu der), vom (von dem), beim (bei dem), durchs (durch das), fürs (für das), aufs (auf das), übers (über das).

2) Усні/розмовні скорочення дієслів і форм слів
У розмовній мові часто опускають кінцеві голосні або частини слова, інколи з апострофом у письмовій передачі мови.

Приклади:
- 'Ich habe keine Zeit.' (письмова) -> 'Ich hab(е) keine Zeit.' або 'Ich hab' keine Zeit.' (усно/розмовно) (У мене немає часу.)
- 'Ich werde später kommen.' -> 'Ich werd' später kommen.' (Я прийду пізніше.)
- 'Es ist gut.' -> 'Es is' gut.' або просто 'Is' gut.' (Нормально звучить лише в усному/перекладі мови.)
- 'Wie geht es dir?' -> 'Wie geht's dir?' (Як справи?)
- 'Es gibt viele Möglichkeiten.' -> 'Gibt's viele Möglichkeiten.' (Є багато можливостей.)

Як передати скорочення письмово?

- У художніх текстах, діалогах і в неформальних повідомленнях часто використовують апостроф для позначення пропуску букви: 'hab'', 'geh'n', 'kommst' (інколи).
- У формальних текстах (офіційні листи, есе) вживати такі скорочення не слід — краще писати повні форми ('habe', 'gehe', 'kommst').

Поширені помилки щодо скорочень

- Використовувати розмовні скорочення у формальному письмі: неправильно 'Ich hab' das Problem' у звіті — коректно 'Ich habe das Problem.'
- Плутати апострофи: у німецькій апостроф при скороченнях у художньому тексті допустимий, але його не треба ставити просто щоб зробити текст «молодіжним» у формальній роботі.

Уподобання щодо відносних речень (Relative clause preferences)

Що таке відносне речення і як його будують у письмовому німецькому

Відносне речення (Relativsatz) пояснює або дає додаткову інформацію про іменник (передумову, antecedent). У письмовій стандартній німецькій використовують відносні займенники, які узгоджуються з родом, числом і відмінком передумови, а дієслово у відносному реченні зазвичай стоїть в кінці.

Приклади (письмово):
- 'Das Buch, das ich gekauft habe, ist interessant.' (Книга, яку я купив, цікава.) — 'das' тут відносний займенник, що стоїть в формі знахідного відмінка.
- 'Die Frau, die hier wohnt, ist Ärztin.' (Жінка, яка тут живе, — лікарка.) — 'die' у називному відмінку.
- 'Der Mann, dessen Auto gestohlen wurde, ist wütend.' (Чоловік, у якого вкрали автомобіль, сердитий.) — 'dessen' показує родовий відмінок.

Правило для формування відносного займенника

1) Визначте передумову (рід і число). 2) Знайдіть роль цієї передумови всередині відносного речення (підмет, додаток, означення тощо) — це визначає відмінок відносного займенника. 3) Відобразіть форму відповідного займенника (der/die/das, dessen/deren, dem/der тощо).

Як розмовна мова спрощує відносні речення

1) Заміна конструкцій з родовим відмінком (dessen/deren) або формою 'von dem'

У розмовній мові рідко вживають класичний родовий відмінок 'dessen/deren'. Часто замінюють його на описову конструкцію 'von dem/der' або на діалектні форми.

Приклади:
- Письмово: 'Das ist der Mann, dessen Fahrrad gestohlen wurde.' (Це людина, у якої вкрали велосипед.)
- Усно (менш формально): 'Das ist der Mann, von dem das Fahrrad gestohlen wurde.' (Це людина, у якої вкрали велосипед.)

Приклади:
- Письмово: 'Das ist das Haus, in dem ich wohne.' (Це будинок, в якому я живу.)
- Усно: 'Das ist das Haus, wo ich wohne.' (Це будинок, де я живу.)

- Письмово: 'Das ist das Thema, über das wir gesprochen haben.' (Це тема, про яку ми говорили.)
- Усно: 'Das ist das Thema, worüber / wo wir gesprochen haben.' (Це тема, про яку ми говорили.)

3) Заміна 'welcher' на 'der/die/das'

Слово 'welcher' у письмовій мові звучить формально; у розмовній часто достатньо 'der/die/das'.

Приклади:
- Письмово: 'Der Film, welcher gestern lief, war spannend.'
- Усно: 'Der Film, der gestern lief, war spannend.'

4) Використання 'was' як відносного займенника після загальних слів і суперлативів

Після слів типу 'alles', 'etwas', 'nichts', 'das Beste' вживають 'was' як відносний займенник. Це стандартно і для усної, і для письмової німецької.

Приклади:
- 'Alles, was du brauchst, liegt auf dem Tisch.' (Усе, що тобі потрібно, лежить на столі.)
- 'Das Beste, was mir je passiert ist, war...' (Найкраще, що зі мною коли-небудь сталося...)

Що не дозволено в стандартній письмовій німецькій

- Вживати 'was' для позначення людей: неправильно 'Die Frau, was dort steht...' (Хоча в деяких діалектах це зустрічається, у стандартній мові це помилка). Правильно: 'Die Frau, die dort steht...'
- Уникайте широкого вживання 'wo' у формальному письмі там, де стандартний варіант — 'in dem', 'auf dem', 'über das' тощо.

Інші важливі відмінності між усною та письмовою німецькою

1) Замінність родового відмінка (Genitiv) у розмовній мові

У усному мовленні генитив часто замінюють на 'von' + Dativ або на конструкцію з дативом + 'sein' (регіональний варіант):
- Письмово: 'Wegen des schlechten Wetters abgesagt.'
- Усно: 'Wegen dem schlechten Wetter abgesagt.' (невідповідно до стандартної граматики) або 'Wegen des schlechten Wetters...' — у формальному письмі краще зберігати Genitiv.

2) Часи: Präteritum vs Perfekt

У розмовній німецькій для більшості дієслів у минулому використовують Perfekt (Ich habe gelesen), тоді як у письмовій розповідній мові (особливо в літературі, журналістиці) широко вживають Präteritum (Ich las).

Приклади:
- Розмова: 'Ich habe gestern viel gearbeitet.' (Я вчора багато працював.)
- Письмово (оповідання): 'Gestern arbeitete ich viel.' або 'Ich arbeitete gestern viel.'

3) Порядок слів у підрядних реченнях (особливо після weil)

Стандартно: у підрядних реченнях дієслово стоїть в кінці: '..., weil ich keine Zeit habe.' Однак у розмовній мові часто чують 'weil' + V2 (мов порядкове): 'Ich bleibe zu Hause, weil ich hab keine Zeit.' Це є розмовним і вважається неформальним.

4) Модальні частки та вводні слова

Слова як 'doch', 'mal', 'eben', 'halt', 'gell' широко вживаються в усній мові для пом'якшення вислову або додання емоції; у письмовому стилі їх слід вживати обережно.

Приклад: 'Komm doch mal her!' — живе, розмовне; у офіційному листі таке не вживають.

Типові помилки й поради для вивчаючих

Помилки через перенесення розмовних форм у письмову мову

- Писати діалектні/розмовні скорочення в офіційних текстах: не робіть цього.
- Вживати 'was' для людей або 'wo' у формальному письмі там, де потрібен конкретний відносний займенник.
- Писати після 'weil' конструкцію з V2 у формальному тексті: тримайте V-final ('weil ich müde bin').

Як навчитися розрізняти і використовувати форми правильно?

- Слухайте носіїв у різних жанрах: новини (стандартна усна мова), подкасти й розмовні шоу (живі скорочення), література й газети (письмова норма).
- У формальній письмовій роботі дотримуйтеся повних форм і стандартних відносних займенників.
- Для розмовної практики вивчайте типові скорочення і розумійте, як вони звучать; для письма не використовуйте їх, хіба що маєте на меті передати живу мову (діалог у творі, цитата, чат).

Глосарій (коротко, українською)

- Скорочення (Contraction) — опущення частини слова або злиття двох слів (в усному або неформальному письмовому вживанні).
- Відносне речення (Relativsatz) — підрядне речення, що дає додаткову інформацію про іменник.
- Відносний займенник (Relativpronomen) — слова 'der/die/das', 'welcher', 'dessen/dessen' тощо, що вводять відносне речення.
- Регістр (Register) — рівень формальності мови (розмовний, нейтральний, формальний).

Висновок

Розмовна й письмова німецька граматика відрізняються за формальністю, простотою структур і способом вираження відносин між словами. Скорочення та спрощення відносних речень полегшують усну комунікацію, але для письма (особливо офіційного) потрібно використовувати стандартні форми: повні дієслівні форми, правильні відносні займенники і порядок слів у підрядних реченнях. Знати обидві системи — означає вміти адекватно реагувати на контекст: розуміти носіїв у спілкуванні і писати формально, коли це необхідно.

Якщо хочете, можу скласти коротку шпаргалку з типових скорочень і протиставних письмових форм або зібрати більше пар прикладів «письмово — розмовно» для розбору.