Присвійні прикметники (mein, dein, sein тощо) в простих реченнях - німецька Grammar

Присвійні прикметники (mein, dein, sein та інші) в простих німецьких реченнях

Коротко: присвійні прикметники (нім. Possessivartikel або Possessivpronomen у функції визначника) показують, кому належить предмет або хто має стосунок до людини/речі. Вони стоять перед іменником: mein Auto (мій автомобіль), deine Tasche (твоя сумка). У німецькій ці слова змінюються за родом, числом і відмінком і погоджуються з іменником, а не з людиною-власником.

Що означають і як схожі на українські слова?

Присвійні прикметники відповідають на питання "чий?": mein — мій, dein — твій, sein — його тощо.
Як і в українській, у німецькій є форми для роду і числа, але порядок і закінчення інші: потрібно враховувати відмінок (Nominativ, Akkusativ, Dativ, Genitiv).

Які основні слова (корені)?

ich — mein (мій / моя / моє / мої)
du — dein (твій)
er — sein (його)
sie (одн., feminine) — ihr (її)
es — sein (його для «воно»)
wir — unser (наш)
ihr — euer (ваш — звернення до кількох людей, неформально)
sie (мн.) — ihr (їхній)
Sie (ввічливо) — Ihr (Ваш, формально)

Приклади:
- Das ist mein Buch. (Це моя книга.)
- Ist das dein Stift? (Це твій олівець?)
- Er sucht sein Handy. (Він шукає свій телефон.)

Коли я використовую присвійні прикметники?

Щоб сказати, кому належить предмет: Das ist mein Haus. (Це мій будинок.)
Щоб описати стосунки або частини тіла (хоча для частин тіла часто вживають означений артикль): Sie wäscht sich die Hände. (Вона миє руки.) — тут зазвичай не кажуть meine Hände у розмовній мові.
Щоб вказати приналежність у реченні з простим порядком (визначник + прикметник + іменник): mein neuer Freund (мій новий друг).

Як вони відмінюються? (основні закінчення на прикладі mein)

Принцип: присвійний корінь (mein-) отримує закінчення залежно від роду (Maskulin, Feminin, Neutrum), числа (Singular/Plural) і відмінка (Nominativ, Akkusativ, Dativ, Genitiv). Інші присвійні прикметники (dein, sein, ihr, unser, euer, ihr, Ihr) відмінюються так само.

Найважливіша "швидка" таблиця (mein):
- Nominativ
- Maskulin: mein Vater (мій батько)
- Feminin: meine Mutter (моя мати)
- Neutrum: mein Kind (моя дитина)
- Plural: meine Freunde (мої друзі)

- Akkusativ (прямий додаток)
- Maskulin: meinen Vater (мого батька)
- Feminin: meine Mutter
- Neutrum: mein Kind
- Plural: meine Freunde

- Dativ (непрямий додаток)
- Maskulin: meinem Vater (моєму батькові)
- Feminin: meiner Mutter
- Neutrum: meinem Kind
- Plural: meinen Freunden (моїм друзям) — у давальному множині додається -n до іменника, якщо можливо

- Genitiv (привласнення)
- Maskulin: meines Vaters (мого батька) — часто додається -s/-es до іменника
- Feminin: meiner Mutter
- Neutrum: meines Kindes
- Plural: meiner Eltern (моїх батьків)

Пояснення важливих деталей:
- Закінчення залежать від іменника (його роду, числа і відмінка), а не від того, хто власник.
Приклад: "sein Hund" — якщо підмет чоловічого роду чи ні, неважливо; важливий рід слова Hund (Maskulin) → sein Hund.
- Для euer — зверніть увагу: при додаванні закінчення зазвичай зникає 'e' у корені: euer Freund (не euerer Freund), але: eurer (у деяких формах, наприклад dative plural: euren Eltern).
- Formal: Ihr (велика літера) — це формальна форма «Ваш»: Haben Sie Ihr Ticket? (Чи у Вас є Ваш квиток?)

Приклади в простих реченнях (по відмінках і по особам)

Nominativ — хто? (Wer?)

Mein Hund ist groß. (Мій собака великий.)
Deine Schwester lernt Deutsch. (Твоя сестра вчить німецьку.)
Sein Auto ist rot. (Його автомобіль червоний.)
Ihre Tasche ist neu. (Її/їхня сумка нова.)
Unser Lehrer ist nett. (Наш вчитель приємний.)
Euer Garten ist schön. (Ваш сад гарний.)
Ihre Kinder sind laut. (Їхні діти шумні.)
Haben Sie Ihr Formular? (Чи у Вас є Ваш формуляр?) — формально

Akkusativ — кого? що? (Wen? Was?)

Ich sehe deinen Bruder. (Я бачу твого брата.)
Er hat sein Buch verloren. (Він загубив свою/його книгу.)
Sie besucht ihre Großmutter. (Вона відвідує свою бабусю.)
Wir kaufen unser Haus. (Ми купуємо наш будинок.)
Ich rufe eure Eltern an. (Я телефоную вашим батькам.)
Der Lehrer sucht Ihr Formular. (Учитель шукає Ваш формуляр.) — формально

Dativ — кому? чому? (Wem?)

Ich gebe meinem Freund das Buch. (Я даю моєму другу книгу.)
Kannst du deiner Mutter helfen? (Ти можеш допомогти своїй мамі?)
Sie vertraut ihrem Bruder. (Вона довіряє своєму брату.)
Wir gratulieren unserer Freundin. (Ми вітаємо нашу подругу.)
Ich danke euren Eltern. (Я дякую вашим батькам.) — пам’ятайте: у давальному множині often "euren" + іменник отримує -n

Genitiv — належність (Wessen?)

Die Farbe meines Autos ist blau. (Колір мого автомобіля синій.)
Das Zimmer meiner Schwester ist klein. (Кімната моєї сестри невелика.)
Die Meinung ihres Vaters ist wichtig. (Думка її/його/їхнього батька є важливою.)
Das ist das Haus unserer Eltern. (Це будинок наших батьків.)

Порада: у розмовній мові часто вживають конструкцію mit von + Dativ замість Genitiv: das Auto von meinem Bruder (авто мого брата).

Коротке порівняння: присвійний прикметник vs присвійне займенник (meins, deins,...)

Присвійний прикметник стоїть перед іменником: mein Buch (моя книга).
Присвійне займенник замінює іменник: Das ist meins. (Це моє.)

Приклади:

Ist das dein Stift? — Nein, das ist meins. (Це не твій олівець — це моє.)

Поширені помилки й як їх уникати

Неправильне узгодження за родом: *Mein Schwester (помилка) → richtig: Meine Schwester.
Неправильний відмінок для чоловічого іменника в Akkusativ: *Ich sehe mein Hund → Ich sehe meinen Hund.
Плутанина sein / ihr / Ihr:
"sein" = його (für er/es)
"ihr" (нижн. р.) = її або їх (für sie)
"Ihr" (велика літера) = Ваш (ввічливо)

Приклад неоднозначності: "Sie hat ihr Buch." — може означати "Вона має її книгу" або "Вони мають свою книгу" — залежить від контексту.

euer: не забувайте, що в формах з закінченням буква 'e' часто падає: euer Haus (не eueres Haus). Але у формі Dativ/Plural з’являється eurer/euren: Ich helfe euren Freunden.
Частини тіла: німецька часто використовує означений артикль у поєднанні з рефлексивом: Ich kämme mir die Haare (Я розчісую волосся), а не обов’язково "meine Haare".

Поради, як швидко вибрати правильну форму

1. Визначте іменник: визначте рід (der, die, das) і число (singular/plural). 2. Визначте відмінок: чи це підмет (Nominativ), прямий додаток (Akkusativ), непрямий (Dativ) чи власність (Genitiv). 3. Візьміть корінь (mein-, dein-, sein-...) і підставте відповідне закінчення з таблиці.

Приклад-алгоритм: Ich gebe (кому? → Dativ) meinem Bruder (чоловічий, Dativ → meinem) das Buch.

Короткий словничок (глосарій) — терміни, які тут використовувалися

Присвійний прикметник (Possessivartikel): слово, що стоїть перед іменником і показує, кому належить предмет (mein, dein, sein...).
Відмінок (Fall / Kasus): граматична роль слова у реченні (Nominativ, Akkusativ, Dativ, Genitiv).
Рід (Genus): граматичний рід іменника (Maskulin, Feminin, Neutrum).
Число (Numerus): одиниця або множина (Singular, Plural).
Присвійне займенник (Possessivpronomen): замінює іменник повністю (meins, deins, seins...).

Підсумок

Присвійні прикметники (mein, dein, sein, ihr, unser, euer, ihr, Ihr) використовуються для вираження належності і завжди узгоджуються з іменником (за родом, числом і відмінком).
Для правильної форми: знайдіть рід і відмінок і підставте відповідне закінчення (див. таблицю на прикладі mein).
Будьте уважні з euer (втрачає 'e' перед закінченням) і з формою Ihr (велика літера — формальне звертання).

Багато прикладів у статті допоможуть відпрацювати вибір правильної форми. Якщо хочете, можу згенерувати компактну «шпаргалку» з формами для друку.